Відмова дитини від їжі завжди турбує батьків. Насамперед слід з’ясуватипричину такої відмови. Часто дошкільники, аргументуючи свою відмову, говорять: «Мені це не подобається!». Цим вони лише заявляють про своє право приймати рішення. Іноді батьків непокоїть, що їхня дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин під час їжі. Тому й бігають за нею з ложкою в руці. А дитина відмовляється їсти просто тому, що не голодна.
Пропонуємо турботливим батькам кілька порад,як діяти в тій чи тій ситуації.
Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від таких чинників, як нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови, конфліктні чи стресові ситуації тощо.
Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість у їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.
Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю спожиту страву, не озвучуйте погроз на кшталт: «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти — не підеш на прогулянку», — оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.
Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у процесі харчування.
Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі покажіть дитині, що чуєте її й розумієте її переживання. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно. Хочеш, я допоможу тобі і погодую?»
Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.
Подбайте про те, щоб у дитини закріпилися правильні харчові звички і щоб вона набула досвіду незалежного вибору й сама вирішувала, голодна вона чи ні.
Закріпіть за кожним членом сім’ї своє місце, сформуйте своєрідний ритуал, що налаштовує на прийом їжі. Режим і стабільність заспокоюють дитину.
Започаткуйте традицію збиратися для прийому їжі за сімейним столом. Коли дитина побачить, що всі з апетитом їдять різні страви, вона навряд чи захоче опинитися осторонь.
Насолоджуйтеся їжею самі і тактовно привчайте до цього дітей.