ДОПОМОГА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ — 2020

Процедура призначення

Кому надається допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Прожитковий мінімум для сім’ї — визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України „ Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

(!!До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.)

Малозабезпечена сім’я-це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу ?

До складу сім’ї включаються:

• чоловік, дружина;
• рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;
• неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;
• непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
• особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;
• жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей.

Водночас до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди звертатися за допомогою

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Чи може бути виплачена допомога не за місцем реєстрації ?

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

• документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’
• довідка про склад сім’ї;
• декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
• довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Строк протягом якого виплачується допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати. Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Випадки коли допомога не призначається

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли:

• працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;
• під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
• особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається Органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;

• у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не призначається) державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:

• у складі сім’ї є інвалід;
• у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
• неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Умови припинення виплати допомоги

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

• якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення;
• у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), — з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
• за заявою уповноваженого представника сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям

Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держкомсім’ямолоддю. Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік.

Знайте! Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 %.

Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %.

!!! Розмір соціальної допомоги з 1 квітня 2015 р. збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 гривень.

Приклад розрахунку допомоги малозабезпеченим сім’ям 

Сім’я складається з 4 осіб (двоє дітей – 10 та 5 років, батько та мати), середньомісячний дохід сім’ї – 2000 грн. Середньомісячний дохід визначається на підставі сумування всіх доходів родини за попередні шість місяців перед зверненням за допомогою та діленням суми всіх цих доходів за шість місяців на 6, тобто визначаєте середню суму ваших доходів за один місяць.

- Які доходи враховуєте, а які ні, визначено в Методиці: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02

Далі ви визначаєте, яку ж суму гарантує держава на склад вашої родини, і ви повинні мати. Визначається ця сума, з урахуванням даних Закону України про державний бюджет на відповідний рік (це статті 7 та 9 ЗУ про державний бюджет). Так, з 01.01.2016 року родині, зазначеній в прикладі держава гарантує: на дорослих — 279,30 грн. (1330 грн. прожиткового мінімуму помножуєте на 21 %) на дитину до шести років — 991,95 грн.(1167 грн. прожиткового мінімуму помножуєте на 85 %) на дитину від шести до вісімнадцяти років — 1236,75 грн. (1455 грн. прожиткового мінімуму помножуєте на 85 %) З 1 січня 2016 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги для сім’ї становить: 2786,60 грн. (279,30 грн. х 2 працездатних + 991,25 грн. х 1 дитина до 6 років + 1236,75 дитина від 6 до 18 років). Розмір допомоги з січня 2016 році становить 786,60 грн. (2786,60– 2000,00). Тобто віднімаєте те, що держава гарантує від того, що ви фактично маєте в родині. Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для сім’ї.».

Питання щодо плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах регламентовано:

- статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001р. №2628-ІІІ (із змінами);

- постановою Кабінету Міністрів України «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002р. № 1243 (із змінами);

- Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 21.11.2002 р. № 667

Організація харчування

Організація харчування дітей в дошкільному навчальному закладі №550 здійснюється відповідно до:

- Закон України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001р. №2628-ІІІ (із змінами) (ст.35)

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12.03.2003 р. №305 (із змінами)

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002р. № 1243 (із змінами)

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004р. №1591 (із змінами)

- Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України , Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005р. № 242/329

- Порядок встановлення плати батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002р. №667 (із змінами)

- Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 р.№298/237 (із змінами 26.02.2013р. №202/165)

- Наказ Міністерства освіти і науки України,Міністерства охорони здоров’я «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006 №620/563

- Лист Міністерства освіти і науки України «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 21.06.2007р. №1/9-394

- Лист Міністерства освіти і науки України «Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь у навчальних закладах» від 11.09.2009 №1/9-630

- Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Щодо вирішення окремих питань при організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 27.02.2013р. №1/9-142

- Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про посилення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 25.06.2013р. №1/9-452.

Пільги на харчування

Від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах можуть бути звільнені цілком або частково окремі категорії осіб відповідно до чинного законодавства. Відповідно до пункту 2.5 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 21.11.2002 р. № 667 звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися протягом року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями тощо. Пунктом 2.10 Порядку №667 встановлено, що з осіб, які мають право на пільги, але не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в повному обсязі, без урахування пільг. У разі несплати батьками за харчування дитини упродовж двох місяців без поважних причин дитина може бути відрахована з навчального закладу, що передбачено пунктом 12 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р. №305 (із змінами). У такому разі адміністрація навчального закладу зобов’язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів

Відсутність дитини в дошкільному закладі — чи враховувати вихідні та святкові дні

Нормативними документами визначено, що приймати до дошкільного закладу дитину, яка була тимчасово відсутня протягом трьох днів включно, можна лише за наявності медичної довідки. Як бути, якщо дитини не було в п’ятницю, а прийшла в понеділок, або не була в п’ятницю і понеділок, а прийшла у вівторок? Чи враховувати у кількість днів, за які потрібно подати довідку, вихідні та святкові?

РІШЕННЯ

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2008 № 985, діти, які не відвідували дошкільний навчальний заклад понад три дні, приймаються до дошкільного закладу медичним працівником тільки за довідкою лікаря. Отже, приймати дітей, які були відсутні в дошкільному начальному закладі понад три дні включно, слід лише за наявності оформленої належним чином довідки від лікаря.

Якщо дитина не відвідувала заклад через хворобу, у довідці мають бути зазначені:

• діагноз;
• тривалість захворювання;
• проведене лікування;
• відомості про відсутність контакту з інфекційними хворими;
• рекомендації щодо індивідуального режиму дитини на перші 10–14 днів.

Якщо здорова дитина вже оформлена у дошкільний навчальний заклад та з якихось причин не відвідувала його більше трьох днів, батьки мають надати до закладу довідку про стан здоров’я та причину відсутності дитини. У цій довідці у причинах відсутності дитини пишуть «здорова», а також зазначають дату з якої дитині надають дозвіл на відвідування дошкільного навчального закладу. Якщо дитина була відсутня в дошкільному навчальному закладі в п’ятницю і прийшла у понеділок, то батьки довідку не подають. Проте слід зважати на те, що якщо дитина не відвідувала заклад у п’ятницю суботу, неділю та понеділок, а у вівторок прийшла, то довідка уже потрібна. Оскільки через можливість заразитись педикульозом в короткий термін лікарю необхідно оглядати дитину. У довідці мають бути зазначені причина відсутності дитини в дошкільному навчальному закладі, дозвіл відвідувати заклад, дані про відсутність педикульозу та корости.

Прийом дітей до дошкільного закладу після відсутності через хворобу

Які документи повинні надати батьки до дошкільного закладу, якщо їхня дитина не відвідувала дошкільний навчальний заклад два тижні у зв’язку з хворобою?

Згідно з пунктом 14.2 Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2013 № 678, після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності дітей за інших причин протягом 3 днів включно прийом дітей до дошкільного навчального закладу дозволяється за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. У довідці лікарем-педіатром вказуються рекомендації щодо індивідуальних особливостей режиму дитини-реконвалесцента на перші 10–14 днів. Відповідно до Інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2008 № 985, дітей, які не відвідували дошкільний навчальний заклад понад три дні, приймають до дошкільного навчального закладу тільки з довідкою від лікаря.

Чи звільняється одинока мати від плати за харчування дитини в дошкільному закладі

Маю статус одинокої матері. Чи маю я право на звільнення від плати за харчування дитини в дошкільному навчальному закладі?

Питання щодо плати за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах регламентується статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III, постановою Кабінету Міністрів України «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних закладів» від 26.08.2002 № 1243 та прийнятим на виконання цієї постанови Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, який затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 (далі — Порядок).

З одиноких матерів плата не справляється за утримання дітей в інтернатних навчальних закладах згідно з пунктом 3.4 Порядку. Звільнення від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для одиноких матерів не передбачено.

Зазначеними вище документами визначено, що від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах звільняються, зокрема, батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється Законом України про державний бюджет для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку звільнення від плати за харчування дитини в дошкільному закладі здійснюється після подання довідок про сукупний дохід кожного члена сім’ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім’ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами.

Право одинокої матері, яка проживає у незареєстрованому шлюбі, на звільнення від сплати за харчування дитини

Жінка, яка має статус одинокої матері і отримує соціальну допомогу як малозабезпечена, проживає у незареєстрованому шлюбі з чоловіком, з яким не має спільних дітей. Чи має вона право на звільнення від плати за харчування дитини у дошкільному навчальному закладі?

Питання щодо плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах регламентовано статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ (далі — Закон про дошкільну освіту), постановою Кабінету Міністрів України «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002 № 1243 (далі — Постанова № 1243) та Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 (далі — Порядок № 667). Відповідно до частини п’ятої статті 35 Закону про дошкільну освіту від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму). Ця норма уточнена у пункті 1 Постанови № 1243, а саме:

• від плати за харчування дітей відповідно до Закону про дошкільну освіту звіль