Малює казку осінь падолистом,
Горять вогнем барвисті кольори.
Калина вже вдягла разок намиста –
Багряний дар осінньої пори.
Пройдуся я по цій осінній казці
В останні дні чарівної пори.
Спадають, хоч-не-хоч, слова із пісні:
"Два кольори мої, два кольори…"
Під ноги стелиться барвистий килим –
Таке буває лише раз на рік.
Той, хто хоч раз пройшов по ньому
Запам’ятає казку цю навік.
|