Про Тараса Шевченка - поета і людину - написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, адже його поезія давно стала найважливішим складником сутності українського народу. На честь ювілейної річниці із дня народження Кобзаря, минулого тижня у загальноосвітній школі № 1 пройшла відкрита виховна година для учнів 2 - х класів. У рамках програми наступності завітали на це свято і старші дошкільнята дитячого садка № 7. Лунали нетлінні " Реве та стогне", "Думи, мої думи". Хлопці - другокласники натхненно співали "Ой чого ж ти почоріло, зеленеє поле", "Зацвіла в долині червона калина" ніжно та лагідно відповідали їм тендітні дівчата, такі ж чепурненькі та красиві як сама калина. Слава Тарасу лунала зі сцени впродовж години. Затамувавши подих майбутні першокласники із блиском в очах слухали про тяжке дитинство Шеченка, сумували разом з усіма присутніми під глибинну поезію великого поета, гортали сторінки життя Кобзаря. Шевченко - це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії. Виховний захід довів, що заповіти, які склав Тарас Шевченко у глибини майбутнього, читаються і використовуються. І серед його заповітів перший і останній:
"... свою Україну любіть, любіть її... Во время люте, В останню тяжкую минуту За нею Господа моліть"
|